манити

манити
маню́, ма́ниш, недок., перех.
1) чим і без додатка. Кликати, звати, роблячи певні знаки рукою, поглядом і т. ін. || Вабити (принадою).
2) перен. Притягати до себе; вабити (у 2 знач.), приваблювати. || Викликати бажання відправитися куди-небудь, бути десь, робити, переживати що-небудь. || безос. || Захоплювати (думки, уяву).
3) чим і без додатка, рідко. Вводити в оману.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "манити" в других словарях:

  • манити — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  (греч. μεταμώνιος) манить, привлекать, обманывать …   Словарь церковнославянского языка

  • манити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • вабити — 1) (манити чим н. принадним, викликати бажання до чого н.), приваблювати, привабити, зваблювати, звабити, надити, принаджувати, принадити, знаджувати, знадити, манити, приманювати, приманити, тягти, тягнути, притягати, притягувати, притягти,… …   Словник синонімів української мови

  • манить — маню; мана приманка , обман, укр. манити, русск. цслав. манити, польск., в. луж. manic обманывать, манить . Ср. лтш. mãnît, u, ĩju вводить в заблуждение, обманывать . Судя по ударению и знач., скорее родственно, чем заимств. из слав. (см. М.–Э …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • вабити — блю, биш; мн. ва/блять; недок. 1) перех. і неперех. Манити кудись чимось принадним, викликати бажання до чого небудь. 2) перех. і неперех. Притягати до себе, викликати потяг. 3) перех., мисл. Приманювати птахів і звірів вабиком або звуками,… …   Український тлумачний словник

  • виманювати — юю, юєш, недок., ви/манити, ню, ниш, док., перех. 1) Здобувати, одержувати що небудь за допомогою хитрощів. 2) Викликати звідкись, заохочувати вийти, підманюючи або приваблюючи чимсь …   Український тлумачний словник

  • водити — воджу/, во/диш, недок., перех. 1) Тримаючи когось за руку і т. ін., допомагати йти. || Супроводити когось по якійсь території, приміщенню, показуючи що небудь, гуляючи тощо. || Примушувати когось іти з собою куди небудь. || Примушувати йти з… …   Український тлумачний словник

  • манути — маню/, ма/ниш, недок., перех., діал. Манити. || безос …   Український тлумачний словник

  • надити — джу, диш; наказ. сп. надь; недок., перех. 1) Приваблювати до себе, манити. 2) Ловити рибу, приманюючи на що небудь …   Український тлумачний словник

  • поманити — маню/, ма/ниш, перех. і без додатка. Док. до манити …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»